Списки «що має вміти дитина в N років» батьки зазвичай знаходять у батьківських чатах, і закінчується це однаково: половина пунктів не збіглася, вечір зіпсовано. Проблема таких списків у тому, що вони змішують різне — те, що з’являється у всіх приблизно в один час, і те, чого просто навчили одну дитину раніше, а іншу пізніше.
Розберімо за віком, але з однією засторогою, без якої список марний: розкид між дітьми одного віку величезний, і він нормальний. Ми не називаємо «норм» у місяцях — це робота лікаря, а не дитячого центру. Нижче — про поведінку, яку видно батькам удома.
Чого в цих списках бути не повинно
Почнімо зі зворотного, бо це знімає половину тривоги.
- Читання до школи. Корисно, але не обов’язково. У список «має» не входить ні в чотири, ні в п’ять, ні в шість.
- Лічба до ста. Дошкільняті важливіше розуміти, що таке «більше на два», ніж без запинки називати числа.
- Гарні літери. Почерк ставиться у школі, і завчасно псувати його прописами сенсу немає.
- Знання англійських слів. Приємно, ні на що не впливає.
- Посидючість по сорок хвилин. Стільки дошкільник і не має висиджувати.
Чотири роки: гра і мовлення
Головне в цьому віці відбувається у грі та в розмові, а не за столом. На що дивитися:
- Говорить фразами, ставить запитання, а не лише називає предмети.
- Грає в сюжет: годує ляльку, будує гараж, вигадує історію, а не просто катає машинку.
- Може займатися однією справою кілька хвилин поспіль — небагато, але з власної волі.
- Тримає олівець і малює не карлючки, а щось, що сама називає: «це мама».
- Грає поруч з іншими дітьми, хай поки й не разом з ними.
Що варто робити: більше говорити з дитиною і більше роботи руками. Ліплення, великі намистини, ножиці — усе те, що згодом перетвориться на письмо. Чим займаються в цьому віці у нас — на сторінці занять для дітей 4–5 років.
П’ять років: з’являється «чому»
П’ятирічка вже здатний пояснювати і міркувати, і це найцінніше, що в ньому є перед школою.
- Переказує мультфільм або книжку так, що зрозуміло, що сталося.
- Відповідає на питання «чому ти так думаєш» хоч якось.
- Порівнює: більше — менше, довше — коротше, чого більше.
- Розрізняє звуки в слові: чує, з чого слово починається.
- Грає за правилами, які вигадав не він, і не розвалює гру, коли програє.
- Малює людину з руками, ногами й обличчям, а не паличкою.
П’ять років — добрий момент починати підготовку до школи, якщо починати взагалі. Не тому, що інакше не встигнути, а тому, що за два роки можна йти спокійно, а за три місяці перед вереснем — уже ні.
Шість років: головне — не знання
До шести список зміщується: те, що вирішує шкільний старт, лежить не в царині літер.
- Виконує інструкцію з двох-трьох кроків поспіль, без нагадування після кожного.
- Доводить почате до кінця, навіть якщо посередині стало нудно.
- Просить допомоги словами, а не мовчки чекає, коли помітять.
- Працює рукою достатньо довго, щоб дописати рядок і не кинути.
- Спокійно ставиться до того, що в сусіда вийшло інакше.
- Знає літери і вміє рахувати в межах десяти — ось тут нарешті про зміст.
Докладний розбір саме шестирічного списку — у статті що має вміти дитина перед першим класом. А що беруть у роботу з п’ятирічками й шестирічками — на сторінці занять для дітей 5–7 років.
Думка викладача
За цими списками батьки найчастіше перевіряють не те. Приходять із питанням «він не знає всі літери, це нормально?» — а на занятті видно, що дитина не може дослухати завдання до кінця і береться за олівець на середині фрази. Літери вивчаться за місяць. Уміння дослухати — за рік.
Як цим списком користуватися
Правило просте: дивитися не на окремий пункт, а на картину загалом. Один-два пункти, які не збіглися, нічого не означають — діти розвиваються нерівно, і в чотири роки різниця в пів року видна неозброєним оком. Якщо ж не збігається більшість пунктів і розрив з однолітками помітний без жодних списків, це привід показати дитину фахівцю, а не шукати відповідніший список в інтернеті.
Часті запитання
Дитині п’ять, вона не розказує вірші. Погано? Ні. Пам’ять на вірші — окрема навичка, яка мало про що свідчить. Важливіше, чи може вона своїми словами розповісти, що було в садку.
У чотири роки не хоче малювати взагалі. Буває часто, особливо якщо рука швидко втомлюється. Починати простіше не з олівця, а з пластиліну й ножиць — там результат видно одразу, а навантаження на кисть м’якше. Про цей напрямок — малювання та ліплення.
Він усе вміє зі списку для шести, а йому чотири. Отже, йому потрібні складніші завдання, а не наступний список. У групі це вирішується тим, що завдання дається за рівнем дитини, а не за віком у паспорті.
З якого віку ви взагалі берете? На малювання та ліплення — з 2,5 років, на підготовку до школи і мови — з 3,5. Найменші займаються за програмою для 2–4 років.
Коротко
У чотири роки дивляться на мовлення і гру, у п’ять — на вміння пояснити й порівняти, у шість — на самостійність, інструкцію і витривалість руки. Читання, лічба до ста і гарний почерк у жоден із цих списків не входять. Один незбіглий пункт — не привід для тривоги; незбігла більшість — привід поговорити з фахівцем, а не з інтернетом.